Сплін.

Сплін.

Знов крізь сірість небес
Сонечка я не бачу...
Знову вижатий весь
І спустошений плачу...
Все що я наробив -
Все мізерно-нікчемне
Все що я так любив -
Підле все та нечємне...
І не хочеться молитись
Жодному богу...
Може краще спинитись
Ніж топтати дорогу?

(c) Пузанов В.М., 2006

И лампа не горит
И врут календари
И если ты давно хотела что-то мне сказать
То говори...

Любой обманчив звук
Страшнее тишина
Когда в самый разгар веселья падает из рук
Бокал вина...

И черный кабинет
И ждет в стволе патрон
Так тихо, что я слышу как идет на глубине
Вагон метро...

На площади полки
Темно в конце строки
И в телефонной трубке эти много лет спустя
Одни гудки...

И где-то хлопнет дверь
И дрогнут провода
Привет ! Мы будем счастливы теперь
И навсегда
Привет ! Мы будем счастливы теперь
И навсегда...

(с) Сплин - "Романс"

Так, я згодний між цими творами точно існує певний ідейний зв"язок, хоча сплінівська лірика безумовно краща але ж то був мій перший готичний вірш, доречі російською я теж пишу але цей форум було задумано, як суто український, втім, я бачу, що мовна демократія - теж добре. Отже мовна демократія.